пʼятниця, 19 липня 2013 р.

З бабусиної скрині (продовження) / From granny's chest

Скільки себе пам'ятаю, моя бабуня вишивала. Уся хата майоріла вишитими рушниками, пошивками, скатертинами.


Фрагмент вишитого рушника.





Пошивка, вишита гладдю.




Рушник. Гладь.


Мереживо, плетене гачком.



Рушник "росоловецький" (так називають у нас аляпистий взір, за назвою села, де він популярний - Росолівці.) Гладь.




А це врятований мною рушник. Точніше, його фрагменти. Пожовклий, потертий. Ним уже підлогу мили.




І цим теж витирали. Я відібрала. (Рушники не бабусині, чужі).



Вишита мамою картина. Сюжет і схему мама придумала сама.



Цей букет теж мамине вишиття. Схема з якогось журналу, але кольори підбирала сама.



Мій скарб - бабусина вишиванка. Вишила для мене, коли я ще до школи ходила.



А це уже я Максу вишивала. Сорочку-оберіг. Крій хрестоподібний, сорочка шита повністю руками, без жодного вузлика - "щоб долю не зав'язати".
Завелику пошила... нічого, виросте)).

Ось такі скарби маю. )) 

4 коментарі:

  1. Оксаночко, справжні скарби!!!

    ВідповістиВидалити
  2. Дивовижні і безцінні скарби! Я б теж відібрала... Як можна... І радію теж, що маю вишиванку від бабусі, якої вже немає з нами...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Олю! А скільки ми ще встигли врятувати! Сподіваюся, наступні покоління теж цінуватимуть вишиту сорочку чи рушник.

      Видалити

Я завжди рада спілкуванню з Вами!

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...